Головна > Новини > Історія хвороби, 71 день між життям та смертю, і така жадана для всіх Перемога!

Здається пишномовні слова, а насправді все це було з пацієнткою С., 1963 року народження та Командою співробітників обласного онкологічного диспансеру.

Все починалося, як завжди: підготовка до операції, її очікування, сама операція тривалістю 7 годин, певні складнощі під час операції, з якими бригада хірургів впоралася, але ось воно – ускладнення в післяопераційному періоді у вигляді тромбоемболії легеневої артерії і тромбозу нижньої порожнистої вени.
І почалася боротьба за життя довжиною в 71 день в реанімації і 105 днів в стаціонарі у цілому.

Саме захворювання, яке сталося ще в 2016 році зумовлювало складну програму лікування – курси хіміотерапії, складну операцію на товстій кишці і печінці – вже змусили нашу пацієнтку бути сильною, мужньою і допомагати лікарям своїм бажанням жити, але розвиток подій при лікуванні рецидиву в 2018 році змусили дивуватися навіть досвідчених лікарів.

Одну за іншою долали перешкоди, що виникають – ускладнення у вигляді повторних тромбозів з одного боку, геморагічних проявів на тлі антикоагулянтної терапії з іншого.

55 річчя зустріла наша пацієнтка практично в критичному стані, але лікування тривало. Підключилися лікарі лікарні ім. Мечникова – фахівці судинної хірургії, ендоскопіст, ЛОР-лікарі, анестезіологи-реаніматологи…Чого вартий висновок КТ від 06.11.2018г – стан після резекції печінки з резекцією діафрагми, нижньої порожнистої вени. Тромбоз нижньої порожнистої вени з розповсюдженням на ліву клубову вену. Тромбоемболія правої легеневої артерії, та її сегментарних та субсегментарних гілках нижньої частини. Лівосторонній гідроторакс, колапс нижньої частини лівої легені. Інфаркт-пневмонія зправа S6 – S10, зона ішемії в сегментах правої частини печінки…

Читати страшно, а все це пережити?!

Пережили! Подолали всі разом! Ми – команда!

Ми мультидисциплінарна команда!

А ще, нашій хворій дуже пощастило із родичами, які допомагали і вірили, що все буде добре!

Я не могла не поділитись своїми емоціями та гордістю за наших (моїх рідних) медичних працівників – всіх – всіх: і молодших і середніх і лікарів!!!

Це і є патріотизм , коли усім миром боролись за спасіння одного людського життя.

Браво! Хай Вас охороняє Господь.

Головний лікар, Заслужений лікар України О.І. Балашова

EnglishRussianUkrainian